Податок на криптовалюту в Україні: як законопроєкт 10225-д змінить правила гри для інвесторів

Закон «Про віртуальні активи» був прийнятий в Україні ще в 2022 році, але попри це крипторинок перебуває у правовому ступорі. Така ситуація склалася в зв’язку з тим, що зміни, які повинні визначити порядок оподаткування, ще не зафіксовані в Податковому кодексі. Отже, торги як тривали, так і тривають, зростають прибутки у гравців крипторинку, інвестори не розуміють, що на них чекатиме після внесення змін про оподаткування, а податкова надсилає запити, тобто держава вирішила зайти на крипторинок, тільки зі свого боку. Компанія Бізнес Позика вирішила розібратися, як новий закон змінить правила гри, скільки доведеться платити з цифрових активів та які світові тенденції.

Коротко про діючі правила

У податковому кодексі немає чітких правил щодо податків на віртуальні активи, проте податкові органи посилаються на загальнодіючі норми кодексу. Що це значить? Все дуже просто – прибуток, який отримує гравець на ринку криптовалюти, входить до його загального річного доходу фізичної особи, який має оподатковуватись. При цьому, якщо джерело виплат знаходиться за межами України, то він вважається іноземним доходом. Так чи інакше, має місце базове оподаткування, коли з особи стягуватиметься 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.

Податкова служба радить зберігати всі документальні підтвердження, що свідчать про походження криптовалюти, тобто ті, які містять інфу про дату купівлі, ціну, платформу або біржу, де була здійснена операція, щоб витрати можна було підтвердити. Несвоєчасне подання декларації з податку на доходи фізичних осіб тягне за собою адміністративну відповідальність, а разом з ними – фінансові санкції.

Не дивлячись на все, криптовалюта так і залишилась в переважній більшості випадків досить «складною ціллю» для податківців, адже електронні гаманці не прив’язані до паспортів, а транзакції проходять в децентралізованих мережах, тому відслідкувати отримання доходів в цьому віртуальному калейдоскопі майже неможливо. Переважно притягнення до відповідальності фігурує в гучних історіях з посадовцями, менеджментом держструктур та іншими скандальними категоріями.

Що передбачає законопроєкт 10225-д

Оподаткування операцій з цифровими активами в Україні базується на тлі євроінтеграційних процесів з відповідністю норм до регламенту ЄС МіСА, який став першим комплексним нормативним актом, що став першою у світі правовою базою для регулювання ринку криптоактивів. Він включає класифікацію віртуальних активів, визначення чітких правил для емітентів та надавачів послуг (брокерів, бірж та ін.), розробку правил пільгового оподаткування та інші аспекти.
Законопроєкт 10225-д, який передбачає зміни до податкового кодексу та інших законів, які регулюють віртуальні активи, був зареєстрований в Верховній Раді в квітні 2025 року. Ключова задача законопроєкту – встановити чіткі правила гри на криптовалютному ринку, норми оподаткування доходів від продажу віртуальних активів.

Нарешті були розроблені правила щодо розкриття інформації про доходи від торгів на кріптобіржах, коли дані з платформ будуть інтегровані в податкову систему, а для криптоінвесторів, які будуть добровільно декларувати криптоактиві, передбачена можливість використовувати пільгову ставку, що є важливим стимулом. Таким чином можна значно зменшити фінансові витрати при легалізації доходів та уникнути штрафів.

Законопроєктом обновлюється й діючий Закон «Про віртуальні активи», а з обновленням приходить й нова назва «Про ринки віртуальних активів». Хоча різниця в назвах не істотна, але вона є певним символом змін. За законом віртуальні активи визнаються рухомим майном, що існує лише у електронному форматі. Грубо кажучи, криптовалюта порівнюється з транспортним засобом, який можна придбати, подарувати, продати, але нею не можна користуватися як грошима для повсякденних потреб. Що ж тоді належить до віртуальних активів? Тут виділяють три основні категорії:

• токени електронних грошей, зокрема, стейблкоїни, прив’язані до однієї офіційної валюти;
• токени з прив’язкою до активів, які забезпечують стабільну вартість через прив’язку до цифрового або фізичного майна;
• інші криптоактиви, класифікацію який здійснюватиме Національний Банк України.

Важливим є і те, що віртуальними активами вважаються не всі цифрові речі. Якщо віртуальний об’єкт є, наприклад, банківським депозитом або іншим фінансовим інструментом, він підпадає під регулювання іншими нормами законодавства.

Що в перспективі?

З січня 2027 року доходи від операцій з криптовалютою мають оподатковуватись на загальних підставах, тобто одержувач прибутку має сплачувати встановлені наразі податки. При цьому платник може сам визначати прибуток, який вираховується з різниці між доходом від продажу токенів та витратами на їх придбання, і всі операції мають бути підтверджені документально. В кінці кожного року криптоприбуток повинен бути внесений до річної декларації про доходи.

Криптоплатформи, якими є біржі, обмінники, самостійно повинні стати на облік у податкових органах та надавати звіт про всі операції, які здійснюють їхні клієнти, а за порушення цих вимог передбачені штрафи:

• до 100 мінімальних зарплат за неподання звітності;
• 0,5 мінімальних ЗП за кожен день прострочки.

Фактично держава дає зелене світло для торгівлі на кріптобіржах, але за правилами. Світ давно вже рухається в сторону регулювання. За даними PwC, криптовалюта поступово переходить із «дикого заходу» в цивілізовану площину. Отже, податкове регулювання віртуальних активів потребує від інвесторів завчасної підготовки. Необхідно визначити, які саме активи підпадають під нові правила гри, зберігати підтвердження вартості активів, провести «розвідку» на можливість скористатися пільговою ставкою в тому чи іншому випадку. Фахівці Бізнес Позика впевнені, що своєчасна підготовка дозволить інвесторам залишатись в правовому полі та легалізувати свій криптопрофіль.